Як налаштувати ферму на принтерах Bambu, разом із Developer Mode

Машини Bambu Lab - причина, з якої існує багато малих ферм: вони швидкі, достатньо стабільні, щоб працювати без нагляду, а багатоматеріальний модуль перетворює один принтер на машину, яка бере роботу, недоступну одноколірному.

А ще це машини з найбільшою кількістю думок про те, як вам дозволено з ними говорити, і саме це стає важливим, коли їх шість на стелажі, а не одна на столі.

Прошивка це змінює. Bambu вже не раз переглядала, як працює локальний доступ, а точні назви меню і формулювання опцій переїжджають між релізами. Сприймайте все нижче як форму рішення, а не як покрокову інструкцію з кліками, і перевіряйте примітки до поточної прошивки, перш ніж міняти налаштування на машині, яка заробляє гроші.

Три способи дістатися до принтера Bambu

Хоч як би цього місяця називались меню, варіантів три, і вибір між ними - перше справжнє рішення.

Хмара. Принтер говорить із серверами Bambu, а ви дістаєтесь до нього через застосунок Bambu чи Bambu Studio звідусіль. Найпростіше налаштувати, і це той варіант, що працює з телефона в поїзді. Це ж означає, що ваша ферма залежить від чужої доступності і від входу в акаунт.

Режим LAN. Принтер лишається у вашій мережі і ні з чим поза нею не говорить. Ви надсилаєте завдання з компʼютера в тій самій мережі, за кодом доступу, який принтер показує на екрані. Без акаунта, без залежності від інтернету.

LAN з увімкненим локальним API - налаштування, яке зазвичай називають Developer Mode. Це режим LAN плюс локальні протоколи без автентифікації, щоб програми, крім власних програм Bambu, могли бачити стан принтера і надсилати йому роботу.

Для чого насправді потрібен Developer Mode

Він існує через справжню напругу. Bambu обмежила сторонній доступ до принтерів, і багато хто з тих, хто тримає ферми, побудував роботу на інструментах, які раптом опинились за дверима. Developer Mode - це спосіб відмовитись: увімкніть його, і принтер знову відкрито говорить локальними протоколами.

Він вам потрібен, якщо правда хоч одне з цього:

• Ви стежите за принтерами чимось, що не є застосунком Bambu.
• Ви подаєте завдання з власної черги, планувальника чи скриптів.
• Ви хочете, щоб стан принтера - друкує, простоює, завершив, збій - був видний десь, окрім телефона.

Якщо нічого з цього не правда, він вам не потрібен. Це не налаштування продуктивності, і друкувати краще від нього нічого не почне.

Від чого ви відмовляєтесь

Цю частину варто перечитати двічі, перш ніж перемикати це на фермі.

Увімкнення відкритого локального доступу зазвичай означає відмову від хмарних зручностей, що залежать від автентифікованого шляху: віддаленого доступу поза вашою мережею, трансляції з камери через застосунок і частини функцій, привʼязаних до акаунта. Які саме - змінювалось між релізами прошивки, тому цей посібник їх не перелічує: перевірте примітки до тієї прошивки, яка у вас справді стоїть.

Є ще наслідок для безпеки, який люди пропускають. Відкритий локальний доступ означає, що будь-що в цій мережі може говорити з принтером без облікових даних. У домашній мережі за роутером це зазвичай прийнятно. У спільній офісній мережі, у коворкінгу чи будь-де з гостьовим wifi - ні. Якщо вмикаєте, винесіть принтери в окремий сегмент мережі чи окремий VLAN.

І одне практичне попередження: на деяких прошивках перемикання режимів скидає мережеві налаштування принтера і його код доступу. Робіть це, коли нічого не друкується, і запишіть новий код.

Як розумно підключити кілька машин до мережі

Різниця між одним принтером і фермою - не в налаштуванні принтера. Вона в мережевій гігієні.

Дайте кожному принтеру фіксовану адресу. Резервування DHCP на роутері простіше за статичні адреси на принтерах, і воно переживає оновлення прошивки. Ферма, де адреси перетасовуються після зникнення світла, - це ферма, де ваша черга вказує не на ту машину.

Підпишіть їх фізично. Наліпка спереду, що збігається з назвою у вашій програмі, і номер, який не змінюється. «Той, що біля вікна» перестає працювати того дня, коли ви пересуваєте стелаж.

Де можна, тягніть кабель. Машини Bambu нормально працюють по wifi, але стелаж із ними в кімнаті з мікрохвильовкою і десятком інших пристроїв - зовсім інша історія, ніж одна на столі. Якщо кабель неможливий, принаймні винесіть принтери в окремий SSID, у діапазоні 2,4 ГГц, із сильним сигналом.

Тримайте одну машину на старій прошивці, доки не перевірите нову. Оновлення прошивки вже змінювали поведінку локального доступу. Оновити всю ферму за один вечір - це спосіб втратити ніч виробництва.

AMS і що він робить із вашою собівартістю

Багатоматеріальний модуль змінює арифметику замовлення так, що це дивує людей. Кожна зміна пластику - це прочищення, і на чотириколірному друку очищення може важити більше за деталь.

Якщо ви рахуєте ціну за вагою моделі зі слайсера, багатоколірне замовлення на AMS - це те місце, куди йде ваша маржа. Рахуйте від усього витраченого пластику, разом із вежею очищення і прочищеним матеріалом, або змиріться з тим, що кольорові замовлення субсидують одноколірні.

Те саме з часом машини. Зміна пластику повільна, і чотириколірний друк - це не одноколірний друк із більшою кількістю кольорів: він легко може тривати вдвічі довше. Порахуйте, скільки вам коштує година роботи машини, за допомогою калькулятора вартості машиногодини і ставте в розрахунок справжній час друку, а не оптимістичний.

Що поставити перед принтерами

Коли машин більше приблизно чотирьох, вам потрібна не краща програма для принтерів. Вам потрібна черга, яка знає про клієнтів.

Власні інструменти Bambu добре знають машини: що друкується, скільки пройдено, що пішло не так. Вони й не намагаються бути місцем, яке знає, до якого замовлення належить друк, скільки він коштував у пластику, чи його оплатили і чи не закінчується котушка, з якої він друкувався.

Саме під цю прогалину ми побудували LayerFlow3D: замовлення, принтери, залишки пластику і собівартість в одному місці, тож завершення замовлення оновлює залишок і маржу, і нікому не треба нічого передруковувати. Телеметрія принтерів читається через локальну мережу, і саме тому взагалі виникає питання про Developer Mode.

Запчастини і перша година кожного друку

Дві звички відрізняють ферму, що працює вночі, від ферми, яка зранку знаходить клубок пластику.

Тримайте шухляду із запчастинами: сопла, хотенд, запасний стіл, PTFE-трубка і все, що зʼїдають ваші машини. Принтер, що три дні чекає на деталь за два фунти, - це принтер, який коштував вам трьох днів.

І дивіться на перший шар. Більшість нічних збоїв вирішується в перші десять хвилин, а виявлення браку на цих машинах хороше, але не ідеальне. Якщо черга йде без нагляду, найдешевша страховка - щоб хтось глянув на стіл, перш ніж піти.

Коротко

Працюйте в режимі LAN. Вмикайте відкритий локальний доступ, лише якщо з принтерами має говорити щось, крім власних програм Bambu, і тоді винесіть ферму в окремий сегмент мережі. Зафіксуйте адреси, підпишіть машини, оновлюйте прошивку не всю одразу і рахуйте багатоколірні замовлення від пластику, що справді сходить із котушки.